Моніторинг судових процесів: теорія та практика

Моніторинг судового процесу

Моніторинг судового процесу

Метою даної статті є ілюстрація практичних проблем, з якими постійно стикається громадськість при здійсненні моніторингу судових процесів, на шляху здійснення громадського контролю органів судової влади, використовуючи досвід громадської організації «Антикорупційна рада» (ГО «АКР») проект «Справедливий суд» (м. Харків).

Моніторинг судових процесів у судах м. Харкова та області проводиться з метою визначення фактичного стану застосування чинного законодавства у сфері діяльності органів судової влади щодо здійснення правосуддя. Оскільки моніторинг судових процесів є важливим, багатогранним інструментом підтримки судової реформи, він підвищує прозорість здійснення правосуддя.

Незалежний моніторинг судових процесів виявляє як слабкі, так і сильні сторони правосуддя, а також дає можливість розбити рекомендації щодо вдосконалення правозастосування, впровадження яких буде сприяти поліпшенню системи відправлення правосуддя, дотримання прав людини та принципу верховенства права.

Спостереження, звіти, реагування…

Моніторинг судових процесів передбачає використання методу спостережень, що полягає в отриманні даних спеціально підготовленими моніторами (громадськими засідателями), які під час судового засідання фіксують факти (дії чи бездіяльність суддів, учасників судового процесу, інші обставини перебігу судового засідання тощо) згідно зі спеціально розробленими звітами громадського засідателя, що складаються з певного переліку питань.

Звіти громадських засідателів піддаються аналізу, на підставі якого визначається форма реагування на виявлені порушення ‒ складання скарг (до голови суду, керівника апарату суду, членів Ради суддів України у Харківській області, територіального підрозділу державної судової адміністрації у Харківській області), розробка висновків щодо справедливості винесеного судом рішення, публікація у ЗМІ, соціальних мережах, написання відкритих листів, проведення виступів на телебаченні, організація вуличних протестів, винесення недовіри від громадськості тощо.

Принципи роботи проекту «Справедливий суд»

Громадські засідателі проекту «Справедливий суд» будують свою роботу на принципах:

  • офіційності (завчасне сповіщення суду про дату проведення моніторингу),
  • професійності (мають сертифікат щодо проходження базового теоретичного тренінгу у сфері судочинства),
  • невтручання (уникнення будь-яких зовнішніх реакцій на перебіг судового процесу),
  • безсторонності (утримання від висловлення підтримки якій-небудь стороні під час проведення моніторингу),
  • конфіденційності (не розголошення конфіденційної інформації стосовно учасників судового процесу),
  • поваги до суду (неухильне дотримання правил поведінки у приміщенні суду, зокрема, залі судового засідання).

Моніторинг судових процесів проводиться безпосередньо під час відкритих судових засідань у судах першої та апеляційної інстанцій міста Харкова та області. Для проведення моніторингу формується група із декількох громадських засідателів (3-7 чоловік). Критеріями відбору громадських засідателів проекту «Справедливий суд» є мотивація до участі у моніторингу, відсутність конфлікту інтересів, наявність можливості систематичної участі у дослідженні протягом тривалого часу.

Звіти для аналізу

Громадські засідателі проекту «Справедливий суд» спостерігають за судовими процесами в 11 районних судах м. Харкова та Апеляційному суді Харківської області, Вовчанському районному суді Харківської області, Дергачівському районному суді Харківської області, Харківському районному суді Харківської області з липня 2016 року.

Всього було 160 візитів до суду, за результатами яких заповнені звіти громадських засідателів. Проте для аналізу використана менша кількість звітів, оскільки громадські засідателі проекту «Справедливий суд» не завжди могли потрапити на судове засідання з різних причин (перенесення судових засідань, обмеженість місць для сидіння у залі судових засідань). У таких випадках фіксувалися лише доступні факти та обставини (можливість доступу до приміщення суду, умови очікування відвідувачами початку судового розгляду їхніх справ, якість послуг та спілкування працівників суду з відвідувачами суду, повнота і якість інформації щодо місця та часу судового засідання тощо).

Які процеси є предметом моніторингу?

Предметом моніторингу громадськими засідателями проекту «Справедливий суд» є декілька видів судових процесів: резонансні процеси; за запрошенням однієї із сторін процесу; всі судові процеси, що здійснює певний суддя; за запрошенням голови суду, якщо він вважає, що на певному процесі будуть провокації.

Такий підхід гарантує можливість отримання об’єктивної інформації щодо здійснення судочинства у м. Харкові та області загалом. Громадські засідателі проекту «Справедливий суд» спостерігають за судовими процесами з позиції звичайних громадян, які не дають жодних оцінок, а лише фіксують наявність чи відсутність певні юридично значимі обставин та факти. За наявності масовості, повторюваності, типовості такі дані можуть бути свідченням існування певних якісних характеристик судової практики, що не можуть бути виявлені при традиційному аналізі (розгляд окремих судових справ чи ухвалення окремих судових рішень, інформація від учасників, власні спостереження тощо).

Результати моніторингу

  • Доступ до приміщення суду. За результатами моніторингу практично всі громадські засідателі проекту «Справедливий суд» без будь-яких перешкод потрапляють до приміщення суду, за виключенням Апеляційного суду Харківської області та Шевченківського районного суду м. Харкова. У зазначених судах завжди встановлюється особа громадського засідателя та запитується мета візиту.
  • Інформація про час і місце проведення судових засідань. Було виявлено, що у резонансних справах зазначена інформація не збігається, на сайті суду та інформаційних стендах (читайте звіт: Судове засідання у справі поліцейського Мамотка О.В).
    При цьому на сайті суду взагалі відсутні відомості про єдиний унікальний номер справи, сторони у справі, суть справи. Інколи взагалі не має інформації про розгляд справи на день розгляду.
    Проте слід відмітити, що лише в Апеляційному суді Харківської області разом із всією інформацією по справі окремо зазначається номер зали судового засідання, що є дуже зручним для звичайного громадянина.
  • Доступ у судове засідання. Під час моніторингу громадські засідателі зафіксують наступні порушення принципу відкритості судового процесу ‒ заборона присутності громадських засідателів у зв’язку із відсутністю вільних місць, заперечення знаходження громадських засідателів з боку учасників розгляду, вимога судді та працівників суду надати пояснення, можливість присутності громадських засідателів після отримання дозволу судді, заборона проводити відеофіксацію судового засідання тощо.
  • Місце проведення. Слід сказати, що у більшості судові засідання проводяться у залах судових засідань, окрім випадків проведення судового розгляду у кабінеті судді або відеоконференції у кабінеті головного спеціаліста з інформаційних технологій, які зовсім не придатні для здійснення правосуддя. Необхідно вказати на масові порушення ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди», які передбачають, наприклад, що площа залів судових засідань розраховується виходячи з розрахунку не менше ніж 0,7 м2 на одного відвідувача; що у залі судових засідань для розгляду кримінальних справ повинно бути передбачено не менше чотирьох окремих входів тощо. Порушуються також ДБН В.1.1.7- 2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів», ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» щодо належного санітарного стану приміщень суду.
    Окремо слід наголосити на відсутності у деяких судах символів судової влади, передбачених ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, Державного Прапору України.
  • Своєчасність початку судового розгляду. Результати моніторингу свідчать, що судові засідання досить рідко розпочинаються вчасно. Більш того, системними є спостереження, коли затримка початку судового засідання може тривати не одну годину. Ще гірше, коли після годинного очікування, секретар судового засідання говорить про перенесення судового розгляду.
  • Технічна фіксація судового розгляду. У переважній більшості громадські засідателі фіксують повідомлення секретаря судового засідання про здійснення повного фіксування судового засідання, однак при цьому зовсім не виконується Інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), зокрема технологія (порядок здійснення) звукового запису.
  • Реалізація засади змагальності. У громадських засідателів загалом склалось враження відносної рівності сторін, особливо у кримінальному судочинстві, зокрема прокурорів. Зафіксовані факти участі на судовому засіданні прокурорів без матеріалів кримінальних справ, порушення прокурорами процесуальних строків та порядку подання відповідних клопотань, знаходження прокурорів у нарадчій кімнаті, задоволення судом у більшості випадків клопотань лише прокуратури тощо. Крім того, під час спостережень привертає увагу помітна пасивність захисників сторін (читайте звіт: Ваше пугало не работает? Пригласите прокурора!).
  • Наявність ознак недотримання суддею професійних стандартів поведінки. Систематичний характер мають:
    • порушення присяги суддів;
    • не докладання всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини поведінка судді була бездоганною;
    • нехтування процедурою судового розгляду; залежність суддів від прокурорів та несповіщення про факти впливу останніх до уповноважених органів; відсутність неупередженості під час розгляду справи;
    • не додержання елементарних моральних правил щодо тактовності, ввічливості, витримки й поваги до учасників судового процесу та вільних слухачів.

    Окремо слід сказати про:

    • неналежний зовнішній вигляд (відсутність мантії та нагрудного знаку, наприклад у всієї колегії у складі трьох суддів),
    • обмін жестами з присутніми,
    • залишення приміщення без оголошення перерви,
    • користування суддями телефоном та читання преси у залі судового засідання під час колегіального розгляду судової справи.
  • Допит свідків. Громадські засідателі постійно спостерігають порушення процедури приведення свідків до присяги. Інколи взагалі суд забуває привести свідка до присяги, інколи присяга промовляється, проте ані текст присяги, ані розписка про попередження про кримінальну відповідальність не підписуються свідком.
    Привертає увагу ще той факт, що практично ніколи судді не запитує у свідка про відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та не з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань.
  • Дослідження доказів. Було зафіксовано, що у судових справах, в яких суддя проявляє явну упередженість, докази або взагалі не досліджуються, або досліджуються ті, які вигідні для певного учасника судового процесу. Наприклад, дослідження відеозаписів здійснюється дуже рідко з мотивів відсутності технічної можливості у суду це зробити. Інколи судді взагалі забувають запитати учасників судового процесу їхню думку стосовно порядку дослідження доказів.
  • Винесення та проголошення рішення. Процесуальним законодавством встановлено порядок проголошення судового рішення. Як правило, судді обмежуються складанням і оголошенням лише резолю­тивної частини судового рішення, трапляються випадки, коли повний текст судового рішення не складається у строк п’яти діб із дня оголошення резолютивної частини. Суттєвим порушенням виявилося не оприлюднення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень готових текстів судових рішень у встановлений законом строк.

Підсумовуючи аналіз результатів моніторингу судових процесів у судах м. Харкова та області, слід констатувати, що такий вид громадського контролю є необхідним в умовах судової реформи. Він дозволяє збирати об’єктивну інформацію про функціонування системи правосуддя в цілому, виявляти порушення чинного законодавства не лише з боку органів судової влади, а й прокурорів, адвокатів.

comments powered by HyperComments