Знімати чи не знімати? Правові питання щодо зйомки

Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Т.Г. Шевченко
А чи можна тут знімати?

А чи можна тут знімати?

Дуже часто від різних можновладців ми чуємо фразу: «Я дозволу на зйомку не давав!!!» або «Припиніть зйомку! Тут знімати заборонено!». Проте, найголовніше питання чи праві ті «особи»?

Зйомка як засіб фіксації

Хотілося б наголосити про підстави проведення відео або фото зйомки. З цих підстав і різні Закони про дозвіл або заборону такої зйомки.

Як приклад, йдучи по вулиці Ви стали свідком як співробітники поліції когось б’ють або якийсь чолов’яга напідпитку на дитячому майданчику вирішив «сходити до вітру». То фото -, відео зйомка таких дій має назву «Фіксація злочину або правопорушення». Як в першому, так і в другому випадку Ваші дії направлені саме на фіксацію дій інших осіб, які, на Вашу особисту думку, є злочинцями або правопорушниками. Забігаючи наперед, відстоявши своє право на фіксацію, після її проведення буде легше отримати результат, на який сподівались. Тобто, зараз ми розглянемо зйомку як засіб фіксації.

В «старому» законі «Про міліцію » була стаття 6, де зазначалось : «…громадяни зобов’язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю…», тобто обов’язок боротись зі злочинність був також і на Ваших плечах. А відтак і проведення фіксації злочину або правопорушення було саме «обов’язком», а не правом.

Як приклад, якщо Вам стало відомо, інспектор ДПС отримав або вимагав хабар, а Ви не зафіксували, то ви є по-перше співучасником і по-друге громадянином,  який не виконує свої обов’язки зокрема перед державою. На теперішній час діє новий закон «Про національну поліцію»,  проте, в новому законі такого формулювання вже не має . «Совпаденіє – не думаю…». В наступних публікаціях я більш детально розгляну і закон про поліцію і саму поліцію, зараз не про те.

Ви маете право на фіксацію подій

На теперішній час право громадянина на фіксацію злочину або правопорушення прямо ніде не прописано.., проте, ніде і не заборонено. В ст.. 55 Конституції України зазначено: «…Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань…» В нашому випадку ми маємо право захищати себе фіксацією подій,  які відбуваються. Крім того, повторюючись, прямої заборони на фіксацію в тому сенсі, який нами обговорюється, не має.

На даний час існує певна тенденція коли громадяни все частіше застосовують фіксацію майже у всіх випадках при спілкуванні із МВС, в судах, з посадовцями різних рівнів. Проте, саме невміння правильно обґрунтувати своє право на фіксацію призводить до того, що «держиморди» забороняють фіксувати, а людина вимушена на свій страх та ризик або продовжувати фіксацію, або припиняє зйомку. Чому це важливо? Проводячи фіксацію, не розуміючи правових підстав,  Ви ризикуєте потрапити на правові хитрощі з боку тих,  кого фіксуєте,  а відтак і звинувачені у: втручанні в особисте життя – як кінцевий результат позов до суду на Ваші дії; втручання в «діяльність» – позов до суду та кримінальна справа проти Вас; перешкоджання виконувати обов’язки – кримінальна справа; та інше. Тобто, знання прав щодо фіксування є не правом, а засобом навіть виживання.

Не зйомка… Фіксація

Тепер про місце фіксації. Для початку приклад: 10.08.2004 Міністерство транспорту та зв’язку України видало наказ № 712 про затвердження правил користування Харківським метрополітеном. В яких пасажирам заборонено в п. 4.2.16. « Здійснювати кінозйомки та відео зйомки без письмового дозволу адміністрації метрополітену.»

Уявімо ситуацію коли на ваших очах невідомий вихопив гаманець у бабусі, вскочив у від’їжджаючий  потяг та поїхав, а в цей час у Вас була можливість цю подію зафіксувати.

Повідомивши про відео зйомку,  яку Ви здійснювали (без письмового дозволу), Вас можливо притягнути до відповідальності. Проте, якщо Ви повідомити,  що відео зйомки не велось, а здійснювалась саме фіксація злочину,  то із обвинуваченого Ви перетворюєтесь на героя,  який якщо і не затримав злочинця, то хоч його зафіксував як ця істота виглядає. За таким принципом поведінки  і базуються Ваше право на фіксацію в будь – якому місці на території нашої «неньки».

Якщо будівля державна…

Інший приклад, знаходячись в  Харківській обласній прокуратурі (в будь якій іншій), Ви на стіні помітили картину Леонардо да Вінчі «Мо́на Ліза (Джоконда)», проте,  майте на увазі, в прокуратурі діє наказ про заборону фото -, відео зйомки і це творіння як і творіння, яке дуже часто має назву прокурор, Ви зафіксувати не можете. Що робити? Задайте питання собі: в чиїй будівлі Ви перебуваєте, в державній? А хто є держава і за чий рахунок вона існує? Ото ж! В даний час Ви не відвідувач, а фактично ревізор! Зверніться до будь кого в цей час з питанням, за чий рахунок «банкет»? Хто купив, подарував? Чи має інвентарний номер? Де, коли, ким задекларована? А в цей час Ви вже ФІКСУЄТЕ злочин/правопорушення, фіксуєте покази осіб, які «можуть бути причетні» до розкрадання бюджетних коштів, невиправдані витрати та нецільове використання коштів. Крім того, фіксувати самого прокурора або інших співробітників ви маєте право, знову ж таки, за підозрою, на Вашу думку, в корупції. Тому, що костюм/телефон/,  золотий ланцюжок ставить під сумнів законність походження та співвідношення зарплатні з витратами.

Разом із тим,  знаходячись в державній будівлі, все, що в ній є і всіх хто в ній є, Ви маєте право фіксувати, так як держ. будівля  є державною, а від так і народною. В приміщенні суду, прокуратури, відділів поліції  Ви маєте право все фіксувати. Єдине обмеження в державній будівлі, де фіксування ставиться під деякий сумнів, це лікарня, де хворі, пацієнти, їх родичі не схочуть бути зафіксовані на фото чи відео, проте, і в такому випадку Ви маєте можливість запропонувати останнім просто «вийти з кадру» і просто відійти,  щоб Ви раптово їх не зафіксували, проте, сама фіксація не може бути заборонена.

Я не посадовець… Я громадянин…

Тепер, можливо, найголовніше: дуже часто в своїй практиці я зіткався із співробітниками, тепер поліції , на той час ще міліції, де останні повідомляли, що «я в першу чергу громадянин України, а потім міліціонер/поліцейський, (суддя, прокурор, депутат, лікар та ін..), тому відповідно до Конституції України я не хочу, щоб Ви мене знімали ». Що робити, в такій ситуації, вони дійсно праві..?

Праві, якщо вони дійсно рядові громадяни,  а не особи при «посаді» (не плутати з особами при «виконанні», це інший термін, з іншою суттю). Суддя, поліцейський, прокурор, військовий майже всі працівники, які заступають на ту чи іншу посаду, складають присягу – служити народу, тобто, усвідомлено відмовляються   від деяких «привілеїв» звичайного громадянина на користь інших громадян своєї держави. Держава та її законодавство з початку свого існування закладало суть терміну «бути Героєм». Як приклад, Герої Небесної Сотні полягли не за квартиру в Києві чи шматок землі, не за зарплати чи «відкати», не за «лайки» у Фейсбуці, вони полягли за свою Україну… без претензій на привілеї.

Ст. 307 стосується фізичних осіб, а не посадовців

Тому і законодавство України передбачає, що особи, які працюють на неї, є такими Героями без заявок на привілеї звичайного громадянина,  в тому числі з правом заборони зйомки. На даний час більш менш роз’яснено право на зйомку в ст.. 307 Цивільного Кодексу України (на яку, до речі, і посилаються особи, які забороняють знімати): «Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото -, кіно -, теле – та відео зйомок». Цю норму закону хотілося б  розглянути більш детально.

По-перше, необхідно задати собі питання: «захист інтересів ЯКОЇ особи?» Фізична особа, в розумінні закону, це людина, громадянин, НЕ службовець, НЕ поліцейський, НЕ суддя, а саме громадянин. Суддя,  склавши присягу народу, перебуваючи на посаді, виконуючи свої обов’язки судді є фізичною особою? Ні, він на цей час є суддею, представником влади в Україні, особою при посаді – посадовцем!

У робочу зміну посадовець не є “фізичною особою”

Повертаючись до ст. 307 ЦКУ, стаття цього закону захищає права НЕ ПОСАДОВЦЯ, а фізичної особи. Як приклад, Ви працюєте майстром в звичайному ЖЕКу, чи можна Вас  знімати? З того моменту, як Ви заступили на робочу зміну, до того часу, як Ви підете додому – ТАК, можна. З часу, як Ви «здали зміну», Ви перетворюєтесь на «фізичну особу» і маєте право заборонити зйомку відносно Вас.

Більш детально про посадових осіб можна прочитати у листі Міністерства Юстиції від 03.11.2006р. за № 22-48-548. Проте, це правило не стосується тих осіб, які склали присягу народу України. Вони на своїй зміні знаходяться цілодобово, 365 днів на рік (такий вже вони вибрали шлях).

Коли зйомку забороняють за відсутністю правопорушення…

Хотілося б додати, зі своєї практики, коли мені забороняли проводити зйомку, звертаючи увагу на те, що ні злочину, ні правопорушення не відбувається, я повідомляв наступне: «Я вважаю, що такі дії можуть виникнути з Вашого боку, а тому для своєї безпеки я наші дії/спілкування буду фіксувати». При відмові стає зрозуміло, що такі дії по відношенню до мене готуються, а відтак фіксація не припинялась.

Право є… Але…

Підсумовуючи  вищезазначене, пам’ятайте та вивчайте свої права, проте, не забувайте, що Україна ще не є правовою державою, як про неї говорять, як це не прикро. 06.10.2016 року «Судебно- юридическая газета » опублікувала таку статтю: «…Голова Бабушкінського районного суду міста Дніпра Ігор Литвиненко притягнув до адміністративної відповідальності одного з адвокатів групи компаній Group S. за зйомку судового засідання на мобільний телефон…». Тобто, фіксуючи злочин/правопорушення, проводячи зйомку, не забувайте, в «якій» державі Ви живете. Життя та здоров’я є найбільшою цінністю, бережіть його.

comments powered by HyperComments