Чи повинен «Житлобуд-1» отримувати земельні ділянки безкоштовно?

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються БЕЗОПЛАТНО у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Наведеною нормою передбачена можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об’єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про кооперацію», а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою ОСОБА_5 Міністрів Української РСР від 30.04.1985 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Закон України «Про кооперацію» містить загальні вимоги до створення та діяльності різних видів та типів кооперативів.

Разом з тим створення та діяльність безпосередньо житлово-будівельних кооперативів як одного з видів обслуговуючих кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання ст. 137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною ОСОБА_5 України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався нечинним ні Законом України Про кооперацію, ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов’язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. Більш того, окремі норми глави 5 Житлового кодексу УРСР уточнялися Законом України від 29.06.2010 № 2367-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла.

Статтею 6 Закону України “Про кооперацію” (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об’єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі Української РСР, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу, статтями 133 та 137 якого встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, цим Кодексом та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, – з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу (частини 5, 6 статті 137 Житлового кодексу).

Згідно зі ст. 133 Житлового кодексу УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Житлового кодексу УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 134 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_5 народних депутатів.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_6 професійних спілок від 05.06.1985 № 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до пункту 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_6 народних депутатів.

Частиною 5 статті 7 Закону України Про кооперацію встановлено, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів визначається ст. 137 Житлового кодексу УРСР.

Так, ч. 3 вказаної статті передбачено, що Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Ч. 4 ст. 137 Житлового кодексу УРСР чітко визначено, що Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується ОСОБА_6 Міністрів Українській РСР.

Згідно з ч. 5 ст. 137 Житлового кодексу УРСР Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР засновниками житлово-будівельного кооперативу можуть бути виключно громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

П. 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 року передбачено, що житлово – будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, – одно – і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Згідно з п. З Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. Крім того, при будівництві одно – і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_6 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

В той же час, як вбачається з наданих суду доказів, засновниками ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» станом на 23.12.2015 року, тобто на день прийняття Харківською міською радою відповідного рішення, були:

– ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (код ЄДРПОУ 01270285);

– ТОВ «ХАКІВЖИТЛОБУД-1» (код ЄДРПОУ 33290414);

– ПАТ «ХАРКІВЕЛЕКТРОМОНТАЖКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 14077940).

Таким чином, засновниками ОК «ЖБК ЖИТЛОБУД-1» станом на 23.12.2015 року були виключно юридичні особи.

Згідно ч. 1 ст. 42 ГК України: «Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».

Всі юридичні особи, засновники ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» є суб’єктами господарювання (підприємцями), створеними з метою отримання прибутку, про, що зазначено в статуті останнього.

Таким чином, безкоштовне відчуження Харківською міською радою земельної ділянки, що є предметом даного судового розгляду, у власність ОК «ЖБК ЖИТЛОБУД-1», фактично, має результатом отримання прибутку засновниками цієї юридичної особи, а саме суб’єктами господарювання (підприємцями): ПАТ «Трест Житлобуд-1», ТОВ «Харківжитлобуд-1» та ПАТ «Харківелектромонтажкомплекг».

Оскільки вказані юридичні особи не є членами територіальної громади міста Харкова, то отримання прибутку цими підприємцями не може бути спільним інтересом членів територіальної громади міста Харкова.

Таким чином, ОК “ЖБК “Житлобуд-1” було створено з порушеннями ч.1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР, п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, адже засновниками останнього не були особи, які не перебували на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов в даному населеному пункті.

Наведені обставини свідчать, що ОК «ЖБК Житлобуд 1» не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному ст.41 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що Рішення Харківської міської ради №35/15 від 23.12.2015р., в оскаржуваній частині, порушує спільні інтереси територіальної громади міста Харкова.

Суд також враховує, що відповідач-1 Харківська міська рада, вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення, мала можливість в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, а також мала обовязок зясувати правовий статус, мету та підстави створення відповідача-2, мала переконатись у додержанні відповідачем-2 порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Вищевказаного відповідачем-1 Харківської міською радою зроблено не було.

Сторінки: 1 2 3 4