Російськомовна щелепа-2, або Наслідки радянської русифікації

Ще одна поїздка в трамваї… Як виявилося надалі, це саме те царство вати, де можна не те, що не дотримуватися закону, а й демонстративно пишатися цим. Харківська публіка, в більшості випадків така ж ватна, майже завжди стає на бік порушників чинного законодавства. Бо в його дотриманні вважає загрозу й для своєї щелепи.

Колись давно, ще в 70-і роки минулого століття, ходили чутки про страшних прибалтів. Жіночка, що повернулася з Риги, розповідала, як там продавчиня з магазину розмовляла з кимось на своїй незрозумілій мові й не звертала ніякої уваги на її запитання на «чісто рускам» як знайти який об’єкт у столиці Латвії. Однак гостя виявилася занадто наполегливою, щоб звернути на себе увагу. І тоді латвійка відповіла, що не розуміє тієї мови, на якій їй ставлять питання…

А ось я сьогодні аж занадто розумію ту продавчиню з 70-х років. На відміну від України, Латвія тоді знаходилася під радянською окупацією менше сорока років. Коли в 1939-му прийшли «асвабадітєлі», рижани на собі відчули принади репресій, заслань до Сибіру, рускага міра та рускага же язика. А з виселенням латвійців на необжиті простори нової для них «бєскрайнєй родіни», Ригу стали обживати вихідці «со срєднєй паласи расії». І ставлення корінних мешканців до цих заброд було відповідне, оскільки для них штучно та агресивно створювалися умови комфортного проживання в колись чужій країні, а тепер саюзной рєспублікє. А в рєспублікє слід говорити на общепанятнам вєлікам і магучєм! І ніяк не інакше!!!

Для України цей процес почався років на триста раніше. То ж уже ніхто не пам’ятає, як це запроваджувалося, й переважна більшість населення впевнена, що так істарічєскі слажилось. Тому зрозумілим стає той опір, який чинять пошановувачі рускага міра виконанню мовного закону.

І в трамваї, в якому пересувається «цвєт істінной харкавскай еліти», на зауваження про дотримання чинного законодавства відповідають з ненавистю й презирством. Щось на кшталт: «Єдь ва Львов, дєревню, АТО (вибрати потрібне) і там рашгаварівай на сваєй мовє!.. Вот із-за такіх патріотав ми так плохо живєм!»

Для порушниці-контролерші, яка зобов’язана дотримуватися літери закону, така підтримка «рускаязичнава насєлєнія» є зайвим доказом, що законодавство в Україні порушувати можна! І вона радо його порушує, бо переконана, що в Харкові всі розмовляють па рускі…

Ось, приміром, як ця міфічна Оля з трамваю 27 маршруту.

І виникає закономірне питання, а їм не доводять, що на роботі слід дотримуватися законодавства, мати й пред’являти на вимогу посвідчення, дотримуватися мовного закону? Хто відповідає за це в трамвайних депо? Куди дивляться відповідальні посадовці з департаменту інфраструктури?

– Питання риторичні? – скажете ви.

– Але на них обов’язково отримаємо відповіді! – відповім я…