Елітні нюанси проти закону

Вікторія та Станіслав Миргородські

Щоб зрозуміти, як має працювати чинне законодавство, слід просто уявити собі якийсь середньостатистичний злочин. Скажімо, такий, що пов’язаний зі спричиненням ушкоджень середнього ступеня тяжкості особі, яка знаходиться при виконанні покладених на неї повноважень. Іншими словами, яка перебуває на роботі чи на службі. Як, приміром, охоронець…

Такий собі середньостатистичний громадянин, який працює охоронцем в елітному будинку не для простих смертних. І на його нещастя живуть у цьому будинку, окрім інших адекватних мешканців, неврівноважена жіночка зі своїм молодим чоловіком.

Одного разу вирішила ця елітна особа розібратися з непокірним охоронцем (повторюю — середньостатистичним), який відмовився їй о другій годині ночі відчиняти окремий шлагбаум, а примусив заїжджати до двору будинку через загальний в’їзд.

Але розібратися з цим неподобством так, як вона того хотіла, не вдалося, оскільки отой «бидло-охоронець» за словом до кишені не ліз, і розповів, що він думає з такого приводу. Це вже було взагалі нечуваним нахабством і тоді жіночка взяла і врізала йому правим хуком у щелепу!.. На жаль, провокація також не спрацювала й незадоволена та розлючена вона побігла додому.

Станіслав Миргородський

Сцена друга й остання: до середньостатистичного охоронця елітна жіночка приводить свого молодого чоловіка — спортсмена, багаторазового призера різноманітних змагань із бойових єдиноборств. Немає потреби в подробицях описувати цю сцену. Достатньо вказати, що сили були нерівні, й тому охоронець в процесі спілкування двічі втрачав свідомість, але спромігся натиснути на кнопку виклику поліції… На подружжя елітних бійців відкрили кримінальне провадження, а експерти встановили вже згадувані ушкодження — середнього ступеня тяжкості.

Пенсионер, избитый советником Кернеса

У такому випадку, скажуть вам професійні юристи, правопорушники підпадають під частину 2 статті 122 — умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що карається позбавленням волі від трьох до п’яти років…

Наведений тут приклад демонструє, як повинне застосовуватися законодавство до тих, хто порушує закон. Але повторюю, так мало б відбуватися в ідеалі. Насправді часто на результат впливають нюанси. Ще частіше вони виявляються пріоритетнішими за закон. Це стосується суддів, поліцейських… Про прокурорів, навіть говорити не доводиться, — там і так все зрозуміло! Щоб наочно показати, як це відбувається, слід змальованих вище абстрактних персонажів замінити конкретними людьми.

Потерпілий охоронець — це Григорій Тищенко, літній 72-річний чоловік. Оскільки він потерпілий і не належить до еліти, така заміна ні на що не впливає. Інша справа з жіночкою…

Знайомтеся — Вікторія Грецька-Миргородська, заступник директора департаменту міськради в справах сім’ї, молоді й спорту. Достатньо видатна особа, зокрема, тим, що свого часу була дружиною Антона Геращенка. А коли перестала нею бути, то, захищаючи свого патрона Геннадія Кернеса, почала розповідати журналістам, якою страшною людиною є її колишній чоловік…

Новим обранцем сорокарічної Вікторії став молодший за неї на шість років Станіслав Миргородський, гордість харківського спорту й активний учасник горезвісного жилінського «Оплоту». Миргородський отримав призначення на посаду радника міського голови, але незрозуміло в зв’язку з чим саме: тому, що спортсмен, чи, навпаки, тому, що є чоловіком Вікторії, яка опікується спортсменами. Але одноборців міський голова завжди шанував і активно використовував. Приміром у подіях на вулиці 23 серпня, розправах з євромайданівцями чи під час захоплення будівлі державної адміністрації…

У нашій ситуації Станіслав також вийшов переможцем, двічі відправивши в нокаут 72-річного охоронця, який дозволив собі нешанобливо розмовляти з його дружиною.

Усім, хто довгий час мешкає в Харкові й Україні, стає зрозумілим, що коли в ситуації задіяні такі люди, державні закони за наявності корупційної системи якось відразу видозмінюється й поступається місцем «понятіям». Підключаються до розгляду кримінальної справи крючкотворці-адвокати, відбувається навмисне затягування досудового й судового розслідувань, неявка обвинувачених на засідання суду й т. і.

Принципово, що на клопотання про привід підозрюваних до суду, обвинувачення постійно отримує відмови. А численні клопотання захисників подружжя Миргородських про проведення повторних експертиз суддями Червонозаводського суду завжди задовольняються. Так середні тілесні пошкодження двічі нокаутованого Тищенка після першої повторної експертизи залишилися середніми. Але ще одна повторна переводить їх у статус «легких». Судячи з усього, експертам також розповіли, хто є хто. Тобто, хто такий Тищенко, й ким є Вікторія з її молодим чоловіком!

Потім Грецька-Миргородська заявляє, що це провокація, інспірована її колишнім чоловіком Антоном Геращенком. Цей охоронець Тищенко є не ким іншим, як агентом МВС, якому сам Антон поставив таке завдання. «Геращенко и его приспешники — очень подлые люди», — говорить Вікторія, вже практично не обвинувачена, а потерпіла.

А на певному етапі чомусь кардинально змінилося ставлення до злочину представника найчеснішого в державі органу — прокуратури. Прокурор місцевої прокуратури № 5 Михайло Гармаш практично відсторонив потерпілого та його адвоката від проведення слідчих дій.

Далі в показах чиновниці дивним чином узялася з нівідкіля й почала фігурувати дворічна дитина, яка до того ж начебто знаходилася на руках у турботливої матусі. А з такої позиції спробуй заїхати хуком у нахабне обличчя охоронця Тищенка! Звичайно ж, наклеп на беззахисну жінку!

А далі — ще більше! Відкривається провадження проти Тищенка, який побив і матір, і дитину. Потім виявилося, що й нового чоловіка Станіслава на місці злочину не було. А Тищенко після побиття жінки з дитиною, почав розігрувати комедію: впав, став битися головою об тумбочку й кричати, що його побили. І так мало-помалу кримінальне провадження на елітну чиновницю розвалюють, а побитого охоронця роблять у всьому винним.

Звичайно, мудрий читач розуміє, що ми хотіли всього-на-всього продемонструвати те, як у державі працюють закони, як продовжує жити корупційна система, де нахабна й непідсудна еліта відверто знущається над простими людьми. Але суди ще тривають і кожен, хто не є працівником поліції, суду чи прокуратури, хто не займає керівних посад у міських департаментах, може прийти на слухання до Червонозаводського суду й наочно переконатися, що в будь-який час на місці Тищенка може опинитися саме він. Коли тебе безцеремонні й хамовиті елітні створіння відгамселять до втрати свідомості, а потім звинуватять ще й засудять.

Задзеркалля… Вивернута реальність… Але ж наша, українська!..

Вікторія та Станіслав Миргородські