Дві миші да пацюк

Дві миші да пацюк
Дві Миші тупсали над рудкой,
Знайшли двійко яєць, мабуть, забутих уткой.
Чому б братерськи їм
Не розділить самим?
Дак ні – дарма що Миші з злидней,
А заздра їх серця ликтала стонегідна:
Бажала жодная у другой пай однять.
Бак силой не узять,
Пішли до Пацюка брат брата позивать.
Заки доперлися дурні, прийняли праці.
Пацюк з усом не раз вмокав в солило пальці;
Прониза, хитрий жмуд
Істратив зуби вже, смакуючи статут,
Прибрав в лапки обидва яйці,
Як водиться, з пихой судді
Казав їм: “Завтра приходи!”
На завтра те ж. І так чимало поводив:
І як перед суддей істці погнули спини,
То під кінець
Од тих яєць
Обидвум дав самічінькі лушпини.

Чим позиватися – єднайтеся на мир!
Найгірша згода є все краще луччей сварки;
Зрахуйте, що позви, що вийде на шарварки,
А вам остануться лиш кривда да папір.

Автор: Павло Білецький-Носенко
comments powered by HyperComments