СПРАВЖНЄ КОХАННЯ — НЕЗЛАМНЕ Й НЕПЕРЕМОЖНЕ

Ми, споживачі різноманітних комунальних послуг, звикли сприймати підприємства, які їх надають, як такі, що встановили для нас нічим не виправдані тарифи й луплять по три шкіри з кожного члена територіальної громади.

Але виявляється, що між собою комунальники також нечасто знаходять спільну мову й протиріччя досягають найвищого рівня протистояння. Так, як це трапилося між КП «Харківводоканал» і Акціонерною фірмою «Харківобленерго». Це неспроможність знайти спільну мову погрожує тім, що харків’яни можуть залишитись як без світла, так і без води.

ПРЕАМБУЛА

Ми не будемо тут зловживати цифрами й спеціальними термінами, а спробуємо пояснити історію багаторічного суперництва так, щоб вона стала зрозумілою кожному середньостатистичному харків’янину.

Тому для початку слід усвідомити загальні речі. Приміром те, що комунальники надають послуги не лише нам, рядовим мешканцям, а й один іншому. Для того, щоб водоканал працював належним чином, забезпечуючи нас водою, йому необхідно використовувати електроенергію, яку, в свою чергу, надає обленерго. І комунальники, так само, як і ми, звичайні смертні, зобов’язані платити за використані послуги. А якщо цього не відбувається, вони так само зараховуються в число боржників і мають відповідати за свої дії в установленому законом порядку.

Єдине, що відрізняє борг за спожиту електрику бабусею-пенсіонеркою й КП «Харківводоканал», це різниця в кількості нулів, звичайно ж, на користь останнього боржника. А споживає він, не мало — не багато, біля 50—60 мільйонів гривень щомісячно (!). А виплачує, також щомісячно, всього 30—40 % від заборгованої суми.

При такій арифметиці достатньо було кілька років, щоб борг КП перед АО перевищив мільярд гривень! Так «Харківводоканал» став боржником-мільярдером, а «Харківобленерго» не дорахувалася саме цього мільярда, на який вони мають значно більше прав, ніж їхні водоканальні колеги. Нормальному робота АО «Харківобленерго» стало під загрозу.

І ось тут ми повертаємося до фрази «в установленому законом порядку» й повідомляємо, що АО «Харківобленерго» подрібно повернути кошти за свою роботу, а КП «Харківводоканал» вперто не бажає розставитися з практично вкраденим мільярдом.

ЗАРИБНЕННЯ КАНАЛУ

Коли загроза нормальному функціонуванню АО «Харківобленерго» стала більш, ніж очевидною, громадськість не побажала стояти осторонь і в справу втрутився «Справедливий Суд». Його члени досконально вивчили ситуацію, не пропустили жодного судового засідання й мають чим поділитися з усіма небайдужими містянами.

Може ви, шановний читачу, думаєте, що керівництво «Харківводоканалу», перетнувши мільярдну позначку своєї заборгованості, почали на всьому економити, перебиватися з хліба на воду й наполегливо намагатися повернути гроші енергетикам? Зовсім ні! Якщо асфальтувати, то за розцінками, що перевищують існуючі в п’ять-шість разів! Придбати телевізори — в півтора рази дорожче, ніж у супермаркеті! А замовляти експертизу послуг, що надаються тим самим АО, — тут і мільйона не шкода! Тим більше, не з власної кишені, все — за рахунок платників, а отже нас з вами!

Та найпоказовішим стало придбання керівництвом каналу напередодні новорічних свят 100 кг червоної ікри. Але не спішіть їх засуджувати, а краще спробуйте зрозуміти: у них навколо стільки води, в якій немає жодної рибини. Що ще лишається робити керівнику КП, як не метати ікру з турботою про майбутнє? А вам шкода якогось мільярда, щоб зробити людині приємне?!

СУДОВІ ПЕРИПЕТІЇ

Як повернути борг можливо лише через суд, так і отримати можливість його не сплачувати можна завдяки рішенню того ж таки суду. І боржник-мільярдер КП «Харківводоканал» звернувся до Харківського господарського суду з клопотанням відтермінувати погашення боргів до кінця 2017 року. А найгуманніший і неупереджений суд задовольнив це їхнє клопотання.

Пройшов час, закінчився рік, а бажання платити як не було, так і не з’явилося. І юристи з каналу написали нове клопотання до того ж суду — відтермінувати погашення суми, яку вже зобов’язувалися погасити в кінці минулого року. Причому відтермінувати ще на рік!

Колегія суддів не побачила жодних підстав для задоволення такого нахабного клопотання й відмовила. Але вже наступного дня подається нова заява й КП отримує бажану відстрочку, правда не на рік, а лише на півроку. Але ж отримує!

Звичайно, що в даному випадку боржникам просто пощастило, оскільки нам добре відомо, що Харківський господарський суд є чесним і незаангажованим органом!

МІЦНІ РОДИННІ ВІДНОСИНИ

Прийшов час вказати, що КП «Харківводоканал», АО «Харківобленерго» і навіть Харківський господарський суд — це не просто організації, а люди, які в цих організаціях працюють.

Дмитро Бураков колись був прокурором Московського району міста. А коли звільнився, відразу став заступником генерального директора КП «Харківводоканал» з правового забезпечення. Насправді так буває, коли колишній прокурор стає посадовцем. Але в Дмитра Валерійовича його прокурорське минуле було не єдиним козирем. Куди важливішим був той факт, що дружина Алла займає посаду судді. Так також буває: чоловік — прокурор, дружина — суддя, а разом — ідеал сімейних відносин!

Суддю Аллу Буракову Антикорупційний центр, перевіривши електронну декларацію за минулий рік, визнав найбагатшою суддею Харківської області. Цей факт також свідчить про непорушні сімейні цінності, коли чоловік і дружина прагнуть принести до родинного вогнища матеріальний достаток. Єдина риса, яка має поставити все на місця й пояснити ситуацію, це те, що Алла — не просто суддя. А суддя Харківського господарського суду!

Тому до обов’язків заступника з правового забезпечення, в першу чергу, входить убезпечити КП «Харківводоканал» від зобов’язання платити за рахунками. І, маючи таку дружину, Бураков з цим завданням цілком справляється.

Чи не завдяки міцним родинним стосункам усі позови до КП «Харківводоканал» не мають жодної перспективи, а будь які клопотання про відтермінування двічі відтермінованого боргу легко задовольняються? Звичайно, я в це не вірю, не може ж суд вчиняти не за законом, тим більше, в нашій правовій державі! А ті, хто посилається на родинні корупційні зв’язки, думаю, просто заздрять сімейному щастю Дмитра й Алли. І більше нічого!..

Проміжні результати протистояння не дуже втішні. Канал, не дивлячись на спожиті 100 кг ікри, як і раніше, не зарибнений. Так само «Харківобленерго» так і не отримало свій мільярд і чи отримає колись — питання риторичне.

Єдиний позитивний момент всієї нашої оповіді — це родинне щастя Алли й Дмитра, яке не в змозі зламати навіть мільярдний борг КП «Харківводоканал» перед АО «Харківобленерго». І лише тому, що це дійсно справжнє кохання — незламне й непереможне! Заради нього і без світла не шкода залишитись, еге ж?

Автор: Артем ПРАВДЮК