Спадкоємці козацької слави
У Великих Будищах на Полтавщині два чоловіки – Олег Коваленко й Сергій Азаров – на подвір’ї одного з них копали вигрібну яму. А наткнулися на старовинний гончарський горн для випалювання кераміки. Свого часу камера горну була закладена посудом і кахлями, але з якоїсь невідомої причини їх так і не випалили…
Великі Будища знаходяться між Диканькою, оспіваною Гоголем, і Опішнею – визнаним центром українського гончарства. З 1660 року населений пункт був козацьким сотенним містечком Будиської сотні Полтавського полку. З того часу й очевидно до сьогоднішнього дня, а це понад 350 літ, тут мешкали й мешкають справжні українські козаки. І деякі з них володіли гончарним ремеслом.
Судячи з усього, Олегу з Сергієм це було відомо. Але вони потребували більш фахового коментаря. Тому й звернулися до вчителя історії місцевої школи Олександра Калашника. Олександр Іванович, окрім знання історії в межах шкільної програми, фахово цікавиться краєзнавством.
– Це вже четвертий горн, – говорить він, – виявлений на території села. Три перші нами задокументовані, тепер черга за четвертим.
Але попередні знахідки, на жаль, не були збережені. Тому рішення Сергія й Олега пожертвувати вигрібною ямою, зберегти горн і відреставрувати його, як музейний експонат, потребувало професійної консультації. По неї Калашник звернувся до науковця-керамолога Анатолія Щербаня.
– Цей горн, – повідомляє вчений, – датується приблизно кінцем XVIIІ – початком XIX ст. Попередні знахідки дещо давніші, але якщо ця буде збережена, Великі Будища отримають визначну пам’ятку, пов’язану з гончарством. Звичайно, це дуже складний процес, який потребує великої методично правильної та науково вивіреної роботи…
Згідно з задумом збережений горн має стати одним із елементів екскурсійного маршруту села Великі Будища, що на Полтавщині.
То ж чекаємо!..
