Як діють судді під наглядом громадськості?

Звернення до Вищої Ради Правосуддя України

члена Харківської ГО Антикорупційна Рада, проекту «Справедливий Суд»

Шановні члени ВРП!

Я не юрист, але мій досвід присутності на судових процесах («громадським засідателем» по нашій термінології), змушує мене звернутися до Вас з наступними моїми висновками. Згідно зі ст. 92, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 25, 32 «Про Вищу раду юстиції», як я розумію ці правові акти.

1. Засідання, що проходять в присутності представників громадськості, нашій присутності не містять, за окремими випадками, грубих, всім очевидних порушень законодавства, явної упередженості до сторін судової справи.

2. Але в більшості, мабуть, справ їх розгляд в суді не приводить до вирішення питань, які є предметом судової суперечки. На мій погляд, розгляд справ невиправдано затягується, додається безліч свідків, коли суть справи вже з’ясована, сторонам ставляться зайві запитання, розгляд невиправдано переноситься. Такий характер ведення засідань створює умови для ще більшого затягування, оскільки сторони, свідки, експерти не в змозі приймати участь у цьому марафоні. Судам не вистачає часу для своєчасного розгляду справ.

Виникає враження, що судді бояться, чи не хочуть з якихось причин приймати остаточні рішення. В результаті суд не виконує своєї громадської, державної ролі.

2 приклада

Справа проти колишнього директора «Жилкомсервіса»

Прикладів викладеного можна наводити багато, зупинюсь більш детально на такому. Справа № 638/9337/16 – К, провадження 1 – № КП/638/253/17 проти Яковлева О.А., колишнього директора КП «Жилкомсервіс» та Кузнецової І.Е., бухгалтера підприємства, голова колегії, суддя Грищенко, Шевченківський районний суд м. Харкова. До розгляду справи суддя залучила приблизно 3000 свідків. Не вірю, що всі вони необхідні для виявлення факту зловживань на цьому комунальному підприємстві. Після декількох вже засідань допитані 4 мешканця будинків, в яких КП по документам провела ремонт, і виявлено, що ремонт не мав місця.

Зрозуміло, що для виявлення всього об’єму зловживань необхідно допитати більше свідків, але сам факт, що КП під головуванням означених осіб займалося фальсифікаціями, на мій погляд, вже не підлягає сумніву. Допити всіх свідків потребують, можливо, років, і весь цей час підприємство буде вважатися порядним, а його керівники зможуть займати інші керівні посади? Вважаю, що суддя боїться засудити чиновників, що були на важливих посадах, тому вибрала таку схему провадження.

Справа проти Коксохіму

Приблизно 5 років О.С. Решетько веде справи проти Коксохіму, звинувачуючи підприємство в отруєнні навколишнього середовища міста (одна з них № 820/5642/16). Я не побачив при розгляді встановлення факту отруєння викидами підприємства в атмосферу, не побачив виклику до суду інспекторів СЕС, не кажучи вже про незалежних експертів. Обговорюються численні технічні питання, замість самого суттєвого. І це при тому, що в місті роками говорять про шкідливі викиди Коксохіму.

І все це при тому, що статею 157 ЦНКУ визначений строк розгляду справи не більше 2 місяців з можливим продовження на 15 днів у виняткових випадках.

Прошу Вас почати дисциплінарні провадження до суддів, причетних до справ, наведених вище. Чи вжити інші заходи впливу на суддів, відповідні проведенню судової реформи.

Копеліович Олександр Ілліч, професор, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки.

17.02.17.

Тел. (097) 431-20-77